Харизма Босих Кармелітів тісно єднається з духовним життям св. Терези від Ісуса. Це — прагнення жити у єднанні з Богом через внутрішню (споглядальну) молитву. Це стиль життя, базований на наслідуванні Христа у Його молитві в пустелі. Цією харизмою кармеліти босі живуть у спільноті, згромадженій навколо Марії — нашої Сестри і Матері.

Босий кармеліт — це монах, який має великий привілей наслідувати нашого Друга, Ісуса, у Його молитві. Хто має більше часу, тому пропонуємо подальше розкриття теми кармелітської харизми: запрошуємо до читання!
Монаше життя є наслідуванням Христа, а це наслідування будується на євангельських радах. Через прилюдно складені обіти чистоти, убогості й послуху босі кармеліти прагнуть точніше наслідувати Господа Ісуса. Складаючи монаші обіти, вони внутрішньо вподібнюються до Нього таким чином, що відтоді все їхнє життя перетворюється на цілопальну жертву для Бога. Монаше життя у терезіанському Кармелі — це життя, проведене у послухові Христу Господу, з чистим серцем і добрим сумлінням.
Босі кармеліти особливим чином покликані та зобов’язані наслідувати Христа, який віддається споглядальній молитві в пустелі. Свідомо обираючи саме цей аспект життя нашого Господа — споглядання (контемпляцію) в пустелі за натхненням Святого Духа, — вони прагнуть через цю головну особливість уподібнитися до самого Христа.

Споглядальний вимір

Споглядання (контемпляція), згідно зі вченням св. Терези від Ісуса, це глибокий зв’язок дружби, у якому ми віч-на-віч розмовляємо з Богом, маючи певність, що Він нас любить. Для св. Йоана від Хреста споглядання — це мистецтво любові, тобто влите любовне знання Бога. Таке розуміння споглядальної молитви становить головний ідеал і мету Кармелю.
Також вона становить засіб осягнення єдності з Богом — єднання (communio) з Другом. Окрім покликання до єдності з Богом, босі кармеліти покликані перебувати у єдності з Марією, яка для них є Матір’ю і Сестрою. Зв’язок із Марією надає харизмі кармелітського покликання повноту життя і стає свідченням цієї харизми. Кармель, який століттями звався «повністю марійним», усе, за що береться, оживляє марійним духом. Натомість сестринський вимір кармелітської духовності проявляється в утримуванні близької приязні з Марією.
Босі кармеліти — так само, як Марія, — мають віддаватися спогляданню Божого слова, і так само, як Вона, пізнавати таємницю Христа. Святий Йосиф, Обручник Пресвятої Діви Марії, для братів-кармелітів є особливим взірцем відданості Богові. Він став зразком споглядання, оскільки сам пізнав чисту споглядальну любов до Божої Істини.
Говорячи про споглядання та його високу роль у кармелітській харизмі, неможливо оминути її джерела. Одним із них є Слово Боже. Святе Письмо, яке ми читаємо і яке для нас становить джерело роздумів, це насамперед книга для молитовної медитації, що провадить до споглядання. У Святому Письмі міститься істинний скарб молитви! Біблія — це книга прославлення і споглядання. Через любов до Святого Письма босі кармеліти пізнають Божу волю та Боже слово, кероване до кожного з них. То Воно стає джерелом інтелектуального і споглядального пізнання, яке за посередництвом слова впроваджує в особисту єдність із Богом. Пророк Ілля для Кармелю — постать особливо близька. Він неустанно перебував перед лицем Бога, він став взірцем споглядання Слова.
Споглядальний ідеал Кармелю вимагає мовчання й самотності — як зовнішньої, так і внутрішньої. Кармель повністю налаштований на молитву і споглядання речей Божих, а осягнути це допомагає вкорінення у самотності й мовчанні.

Спільнотний вимір

Наступний вимір харизми босих кармелітів — спільнотний. Братня спільнота, яку творять босі кармеліти, стає місцем присутності Христа. Саме в цьому гроні всі монахи зібрані в ім’я Господнє на спогляданні. У братній спільноті босі кармеліти переживають також і своє монаше посвячення: любов, пережита в дусі братньої любові, стає спільним виконанням волі Божої. Обіт чистоти, який складають монахи, — це вираження того, що людина повністю віддає себе Ісусові на служіння; це прагнення любити Ісуса і служити Йому. Вбогість, пережита у кармелітській спільноті, становить вираження духовної єдності, яка визначає та єднає братів. Вона бо — вбогість, якою живуть на взірець Христа. Для босого кармеліта важливою є вбогість духовна, що полягає в оголенні духа так, аби серце брата-кармеліта було вільне для слідування за справами Божими. У терезіанському Кармелі послух виражається у підданості волі Божій, що є вираженням християнської досконалості.
Кармелітське покликання передбачає, що людина приймає спільнотний стиль життя. Воно охоплює такі моменти, як спільна відправа Євхаристії, служіння Літургії годин, час відновлення (рекреація), опіка над хворими і слабкими братами, входження у діалог на капітулах та зібраннях, спільне споживання їжі та спільний відпочинок, апостольська праця.
Євхаристія, яку Церква отримала від Христа, це не тільки один із дарів, — це найбільший дар, оскільки то сам Христос складає себе у Жертву. Врочисте служіння Євхаристії в терезіанській спільноті, поза сумнівами, це найфундаментальніший момент дня. Окрім Євхаристії, спільне служіння Літургії годин (Бревіарію) сприяє оновленню терезіанської спільноти. Також слід підкреслити, що босий кармеліт, віддаючись особистій молитві, ніколи не опиняється в ізоляції від інших братів. Його молитва завжди залишається в єдності з молитвою спільноти, до якої він належить.
Самотність і мовчання, які становлять дуже важливі виміри життя босого кармеліта, роблять його здатним увіходити в діалог зі співбратом, відкривають його на зустріч із ним. Наступний важливий елемент спільнотного життя у терезіанському Кармелі — це рекреація, яка служить короткому відпочинку та взаємному пізнанню. Це також час зміцнення братерських зв’язків. Далі слідує праця: її в Кармелі розуміють як вираження служіння Христу. Праця в терезіанському Кармелі звершується у дусі молитви і не залишається на рівні обіцянок та особистих прагнень, бо реалізують її дуже конкретно й рішучо.

Апостольський вимір

Орден Босих Кармелітів — це також спільнота братів, які проголошують Добру Новину, Євангеліє. Босі кармеліти беруться за апостольство, яке випливає з братньої спільноти життя. Служіння Церкві — це служіння, яке виконують із любові до Ісуса. Через планування та спільне розпізнавання босі кармеліти стараються виконувати апостольські завдання, залежно від потреб Церкви. Важливо, аби діла апостольські, до яких забираються кармеліти, були сповнені істинного кармельського духу, тобто апостольства духовного життя.
Апостольство народжується зі споглядання і з нього випливає. Воно є плодом перебування в єдності з Богом і братами. Розвиток духовного життя і піклування про нього — ось особливе завдання, що його Церква доручила терезіанському Кармелю. Однак важливо підкреслити той факт, що босі кармеліти насамперед покликані здійснювати дуже специфічну форму покликання: апостольство через саму молитву.
У душпастирській праці, за яку беруться кармеліти, на перший план виходить апостольство, пов’язане зі служінням сповіді та духовним керівництвом. Це охоплює як послугу мирянам, так і служіння сестрам — босим кармеліткам, а також Світському Ордену Босих Кармелітів. Особливим чином ця форма апостольства здійснюється у реколекційних (молитовних) домах, які надають змогу людям зовнішнього світу взяти участь у молитовних днях зосередження, заспокоєння, входження у тишу кількаденних реколекцій.
В апостольство босих кармелітів вписується також і ширення марійного культу, що виражається, зокрема, у пропагування серед вірних побожності до Скапулярію Діви Марії. Окрім цієї форми апостольства, своєю душпастирською діяльністю босі кармеліти охоплюють також провадження парафій. Виконують брати і видавничу працю, яка становить немовби продовження їхнього душпастирства, пов’язаного з ширенням серед вірних спадщини святих Кармелю.
До апостольського виміру терезіанської харизми належить також провадження місійної діяльності, яка становить особливо возлюблену діяльність Ордену. Як богопосвячені особи, босі кармеліти включаються в екуменічний діалог, з усією силою відповідаючи на заклик Христа «аби всі були одно», а тим самим мають участь у піклуванні про єдність усіх християн.

Ось такою є харизма Ордену Кармелітів Босих. Вона дуже багата змістом і надалі приваблює до себе чимало людей, які зважуються взятися за життя, згідне з цією харизмою. На завершення надаймо голос засновниці Ордену Босих Кармелітів, св. Терезі від Ісуса: «Пам’ятайте (…), яку велику милість учинив нам Господь, покликуючи нас до цього Ордену».